Максим Євгенович Левін
- Діяльність: Фотокореспондент
- Посада: Стрінгер
- Державне вшанування: Орден «За заслуги» III ступеня (5 червня 2015); Орден «За мужність» III ступеня (3 квітня 2022, посмертно);
«Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну.»
«Це вже давно особиста історія кожного з нас. І так — нам немає куди тікати. Це наша земля.»
Життєпис
Максим Левін народився 7 липня 1981 року в Боярці Києво-Святошинського району Київської області. Батько чотирьох синів.
Закінчив Київський політехнічний інститут (спеціальність — інженер комп'ютерних систем).
Працював фоторепортером у журналі «Пенсія», газеті «Київські відомості», фотоагентстві «Фотолента» та УНІАН; «Газеті 24» (2007—2008), вебсайту lb.ua (2010—2020); фрілансером для журналів «Фокус», «Профіль», «Український тиждень», агентств «Reuters» та «Associated Press», відеографом і фотографом у hromadske (2021—2022).
Висвітлював російське вторгнення в Україну 2022 року. Протягом перших п'яти днів повномасштабної війни Макс устиг оприлюднити фоторепортажі щонайменше з семи гарячих точок у різних куточках України: від Харкова до Василькова та кількох населених пунктів на Ірпінському та Житомирському напрямках.
Загинув, висвітлюючи російське вторгнення. Зв'язок з Максом Левіним був втрачений з 13 березня 2022 року, коли він вирушив у село Гута-Межигірська Вишгородського району Київської області документувати наслідки російської агресії. 1 квітня після тривалих пошуків поліція знайшла його тіло з вогнепальним пораненням. За даними прокуратури, Левіна убили «військовослужбовці збройних сил [Російської Федерації]… шляхом двох пострілів зі стрілецької зброї».
Його загибель розслідували також і представники організації «Репортери без кордонів» та дійшли висновку, що Левіна і Чернишова холоднокровно стратили
Автор документального проєкту про військових «Afterilovaisk», а також проєкту про відповідальне батьківство «Клуб тат». Від початку війни на Донбасі Макс Левін працював там як документальний фотограф. Учасник подій в Іловайську 2014 року.