Назар Тарасович Матлак «Штахета»
- Військове звання: Солдат
- Підрозділ: 47-ма окрема механізована бригада «Маґура»
- Посада: Водій в мінометному взводі
- Державне вшанування: 28 грудня 2022 року відзначений орденом «За мужність» III ступеня
Життєпис
Назар Матлак народився 9 серпня 1991 року в місті Борщеві, нині Борщівської громади Чортківського району Тернопільської области України.
Навчався в Борщівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад № 3 — гімназія імені Романа Андріяшика».
У 2010 році вступив до лав Молодіжного націоналістичного конгресу. Був вишкільником, господарником, організатором та головою Київського міського осередку МНК.
Велику роль в своїй діяльності Штахета приділяв вишколу молодого членства МНК. Назар був одним з ініціаторів та засновників вишкільного табору «Підпілля», понад 5 років брав участь у тереновій грі «Гурби-Антонівці». Долучався до організації базового вишкільного табору «Відвага ім. Івана Гавдиди» протягом 5 років, а також табору-джемборі «Повстанська ватра» 2015 року і табору «Курс Вільних Людей — Київ» 2016 року.
Навіть відійшовши від активної участі в громадсько-політичній діяльності, Штахета завжди був готовий прийти на допомогу організації. Зокрема, був водієм на таборі “Повстанська Ватра” в 2018 і 2019 роках, коли захід проходив у місті Уніж.
Після школи вступив у Національний авіаційний університет у Києві на спеціальність авіоніка.
Учасник Революції гідності, був у складі 14 сотні Самооборони Майдану «Вільні Люди». З початком російсько-української війни почав волонтерити.
Працював у видавництві «Українська Видавнича Справа»; 2019—2022 — верстальник і технічний редактор видавництва «Наш Формат» (2019—2022).
Після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну мобілізувався у роту охорони в Києві через відсутність місць у ТРО. Виконував завдання з охорони Територіального центру комплектування в Києві. Після втечі російських військ з-під Києва у травні перевівся в 54-ту окрему механізовану бригаду імені гетьмана Івана Мазепи у піхоту, захищав країну на Донецькому напрямку поблизу Соледару, згодом бригада перейшла на бахмутський напрямок. На початку зими Назар отримав поранення, одразу після відновлення продовжив службу на передовій. За особисту мужність і самовідданість, виявлену у захисті держави, 28 грудня 2022 року Указом Президента відзначений орденом «За мужність» III ступеня. У червні 2023 року перевівся в 47-му окрему механізовану бригаду «Маґура», де обіймав посаду водія в мінометному взводі.
Загинув 18 червня 2023 року.