19 жовтня минуло 100 років від народження Богдана Гаврилишина
22 October 2026, Th
Йому було за вісімдесят, коли він весь вечір танцював під українську музику на зборах Українського наукового клубу (УНК). Завжди енергійний і проактивний, так само захоплено Богдан Гаврилишин відгукувався на проєкти людей, які всерйоз думали про майбутнє України.
19 жовтня минуло 100 років від народження пана Богдана. Він був економістом світового рівня й автором доповіді Римському клубу, що стала книжкою «Дороговкази в майбутнє». А ще він був людиною, яка повернула свій досвід в Україну.
У 2008 році Владислав Кириченко та виконавча директорка УНК Наталія Шульга запросили пана Богдана до клубу. Він погодився без вагань і став не лише членом, а й меценатом УНК.
«Збори членів УНК проходили щорічно в літературній резиденції "Хмелева" у Івано-Франківської області. В одному з таких зборів брав участь і Богдан Гаврилишин. Він був настільки вражений і захоплений ініціативами та розвитком діяльності УНК, що забувши про свій поважний вік, весь вечір танцював під українську музику», — згадує пані Наталія.Крім цього, Гаврилишин підтримував інші ініціативи Владислава Кириченка: волонтерський рух і табори скаутського типу для молоді в «Кузні Уніж». Для засновника «Нашого Формату» пан Богдан завжди був авторитетом і людиною світового масштабу. Влад неодноразово повторював: «Якщо моя діяльність із молодіжними таборами допоможе, щоб через 15 років в Україні з'явилися люди масштабу Богдана Гаврилишина, тоді все це не дарма».
До 100-річчя пана Богдана видавництво «Портал» випустило ювілейне видання його автобіографії «Залишаюсь українцем». Сама назва цієї книжки — найкоротша відповідь на питання, чому його досвід важливий сьогодні.
Український науковий клуб, «Наш Формат», Спільнота української реформації та «Кузня Уніж» вдячні пану Богдану за його підтримку і вплив. Для нас він назавжди залишиться людиною-двигуном, який рухав вперед українську державність, думав про конкурентоспроможність України у світі, впливав на освітні процеси через науково-просвітницькі проєкти.
Фото з архіву Фонду Родини Богдана Гаврилишина.
Comments
No comments yet