Війна. Як конфлікти формували нас (Книга)
Пропозиції наших партнерів
Характеристики
- Автор Маргарет Макміллан
- Тип товару Книга
- Палітурка тверда
- Мова українська
- Рік видання 2023
- Кількість сторінок 304
- Перекладачі Назар Старовойт
- Розмір 145 х 215 мм
- Оригінальна назва War: How Conflict Shaped Us by Margaret MacMillan
- Видавництво Лабораторія
- ISBN 978-617-8299-32-3
- Художник/ілюстратор АбоАбо
- Показати всі характеристики
Опис книги
Провокаційний погляд на війну як важливу складову людства
Навіть побіжного погляду на нашу історію достатньо, щоб зрозуміти, що її пронизує війна: вона підносить і руйнує режими та імперії, розвиває науку й техніку, змінює соціальну та політичну структуру суспільства. Зв’язок між війною та суспільством обопільний.
Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.
Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.
Чому варто прочитати книжку «Війна. Як конфлікти формували нас»?
- Досліджує цікаві і суперечливі питання про війну: Коли була перша війна? Чи людська природа прирекла нас воювати одне з одним? Чому війну називають найорганізованішою з усіх видів людської діяльності? Чому воїни майже завжди чоловіки? Чи можемо ми контролювати війну?
- Авторка розкриває багатогранність війни — як вона визначила наше минуле, наше майбутнє, наші погляди на світ і наше уявлення про себе.
- Пояснює, як війна вплинула на людське суспільство і як зміни в політичній організації, технологіях та ідеологіях вплинули на те, як і чому ми воюємо.
Про авторку:
Маргарет Макміллан — канадська історикиня і професорка Оксфордського університету. Колишня ректорка Трініті-коледжу в Торонто та професорка історії в Університеті Торонто й Університеті Раєрсона. Експертка історії та міжнародних відносин.
Відгуки
Проникливе та тривожне дослідження війни як одного з аспектів людської культури. Kirkus Reviews
Клаузевіц написав «Про війну», щоб навчати військових професіоналів; Маргарет Макміллан написала «Війну», щоб пояснити цю «тривожну і неспокійну таємницю» решті з нас. Вона чесно і людяно досліджує жах і захоплення цієї теми, а також її масштаби і наполегливість. Лише історикиня з такими всебічними знаннями джерел, ясністю мислення і майстерністю письма, як у Макміллан, могла так блискуче викласти цю масштабну тему в одному томі. Роберт Б. Зеллік, колишній президент Світового банку, торговий представник США та заступник держсекретаря США
Цитати:
Часто воєнні перемоги проти зовнішніх ворогів використовують для легітимізування та посилення державної влади. Для урядів — чи то демократично обраних, чи то диктаторських — великі перемоги слугують свідченням їхніх чеснот і здобутків.
Сильні країни не конче хороші — та й чому їм такими бути? — проте вони все ж гарантують своєму народу мінімум безпеки та стабільності. Такі країни не поспішають удаватися до сили, щоб утриматися на плаву; натомість їхня довговічність спирається на ефективне урядування, яке допомагає здобути підтримку й навіть відданість громадян.
Ось іще одна неприємна правда про війну: вона не тільки руйнує, а й мурує. Воєнні потреби посприяли появі багатьох наукових і технологічних розробок: реактивного двигуна, транзистора, комп’ютерів. Пеніцилін, який урятував безліч життів, відкрив Александер Флемінг 1928 року, проте кошти на його масове виробництво виділили тільки в часи Другої світової війни. Канадський лікар Норман Бетьюн почав практикувати переливання крові на полі бою. Медичне сортування, яке нині практикують у відділеннях екстреної допомоги, імовірно, з’явилося в часи наполеонівських війн. У Першу світову французькі польові медики першими стали ділити поранених на тих, кому лікування вже не зарадить, тих, хто ще може вижити, якщо надати невідкладну допомогу, і тих, хто почекає. Війни xx століття дуже посприяли розвитку хірургії — зокрема невідкладної та пластичної — почасти тому, що пацієнтів, на яких можна було тренуватися, вистачало.
Приводи до війни можуть бути найрізноманітнішими, але її причини за багато століть майже не змінилися. Іншою стала риторика: раніше країни говорили про честь, а зараз про престиж та авторитет. Утім, війну так само породжують жадоба, емоції, ідеології та бажання захиститися.
В історії виділяють три головні інновації, які до 1800 року істотно повпливали на військову справу: поява бронзової та залізної зброї замість кам’яної; одомашнення коня, що підвищило мобільність і швидкість воїнів; і винайдення пороху, яке трансформувало війну на суші й морі.