Герої Унежу
У 2026 році в Кузні Уніж було відкрито Алею Героїв. Її прижиттєво започаткував Владислав Кириченко, який хотів вшанувати кожного полеглого в бою за Україну вихованця Унежу, і присвятив кожному з них платан.
Висаджувати дерево в пам’ять про полеглого героя є дуже давньою традицією і міцним символом. Корінь дерева чіпляється за рідну землю, за яку ми зараз воюємо, а гіллям дерево росте високо в небо, наче до Бога, нагадуючи, що нічого так просто не минає.
Український громадський діяч, спортсмен і військовик, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Український військовик, командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Андрій — боєць спортивного клубу «Характерник» (м. Тернопіль), громадський активіст, активний учасник подій на Майдані
Командир загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв 143-го центру розмінування Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Український фотокореспондент, фотограф, документальний фотограф. 10 років працював в редакції LB.ua, співпрацював з агенствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske.
Український журналіст, митець, пластун, лицар куреня «Орден Залізної Остроги». Під час війни став військовослужбовцем. Герой України (2023, посмертно)
Український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно)
На початку 2020 року став дійсним членом МНК та очолив Секретаріат Львівського осередку. Організував різні заходи для молоді, серед яких вишкільний табір «Відвага», «Лицар Чести», «Стежина Нескорених».
Український доброволець, кіборг, один із символів боротьби за Донецький аеропорт, військовослужбовець 107 ОБрТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер орденів Данила Галицького та Народний Герой України.
Музикант, пластун, молодший сержант і командир відділення 78-го батальйону 102-ї бригади ТрО
Український громадський активіст, актор, військовослужбовець 95 ОДШБр Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2023, посмертно).
Український громадський діяч, волонтер, військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Член ОУН (б), Молодіжного націоналістичного конгресу (2010). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022)
Український громадський активіст, фріфайтер, музикант, військовослужбовець. Учасник російсько-української війни, воював у лавах різних частин: УДА, 93 ОМБр «Холодний Яр», 78 ДШП «Герць»
Старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, пластун.
Український пластун, журналіст, громадський діяч, педагог, військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Український поет, фотограф, громадський діяч, доброволець, військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно). Герой України (2025, посмертно).
Військовослужбовець групи розвідки штабу загону спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (02.05.2024; посмертно). Почесний громадянин Тернопільської області (27.06.2024; посмертно).
Молодший лейтенант ССО, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Військовослужбовець, колишній працівник та друг фонду "Повернись живим". Учасник Революції гідності. У 2014 році долучився до війська, боронив Україну у складі одного з добровольчих батальйонів.
Займався фріфайтом, був членом спортивного клубу «Характерник». Молодший сержант, командир відділення штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмового спеціалізованого батальйону військової частини А4638. Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя»
«Кузня» стала важливим осередком для вишкільних та патріотичних таборів, комунікації проукраїнських спільнот, фестивалів та тренінгів. Серед гостей і волонтерів були Богдан Гаврилишин, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Брати Капранови, Ірма Вітовська та інші лідери громадської думки.
До початку повномасштабного вторгнення тут двічі на рік проводилися мегаволонтерки, де разом покращували локацію, спілкувались і готували їжу. У 2014 році відбувся мілітарний вишкіл, учасники якого пішли на фронт підготовленими. Ми вшануємо тих, хто віддав життя, побудувавши меморіал на честь героїв «Кузні».
У 2026 році в Кузні Уніж було відкрито Алею Героїв. Її прижиттєво започаткував Владислав Кириченко, який хотів вшанувати кожного полеглого в бою за Україну вихованця Унежу, і присвятив кожному з них платан.
Висаджувати дерево в пам’ять про полеглого героя є дуже давньою традицією і міцним символом. Корінь дерева чіпляється за рідну землю, за яку ми зараз воюємо, а гіллям дерево росте високо в небо, наче до Бога, нагадуючи, що нічого так просто не минає.
Алею Платанів розпочали висаджувати біля флаштоку, і спочатку там було лише два дерева - в пам’ять про Ореста Квача та Андрія Юркевича, які стали на захист держави ще в 2014 році, і того ж року загинули. Та на превеликий жаль, це був лише початок війни і лише перші втрати. Наразі Алея Героїв налічує 20 платанів на честь 20 воїнів. Біля кожного платана лежить великий камінь. На каміннях вигравійовані імена і дати. Кожен з полеглих вихованців Унежу вніс своє ім’я в цю війну. І ми маємо про них пам’ятати. Нам хочеться вірити, що ці хлопці не жалкують про свій вибір, і зараз разом з іншими своїми побратимами та посестрами з неба допомагають нам не зрадити державі і тим обіцянкам, які ми складаємо один перед одним починаючи з 2014 року.